Часто ті, кому допомогла психотерапія, кажуть, що їхнє життя кардинально змінилося після походу до фахівця і зараз їм здається, що це було найправильніше рішення в житті. 

Як з'ясовується, щоб потрапити до психотерапевта не потрібна трагедія в житті.

Мої клієнти — це люди без особливих драм у житті, з перспективною роботою, квартирою та стосунками. Звичайні успішні люди. Але це зовні. При цьому вони часто відчувають невдоволення собою і не можуть зрозуміти, що їм від життя потрібне. Навіть за наявності близьких вони страждають від почуття самотності чи низької самооцінки.

Коли такі переживання навалюються, то людині не здатній пояснити самій собі від чого сльози ночами, це складно і пояснити оточуючим.  Мало кому хочеться вважати себе психом, тому люди бояться йти до психіатра, адже потім від психіатричного статусу складно позбутися. Але при цьому різниці між психіатром (лікарем, який лікує медикаментозно) та психотерапевтом (як правило психологом, який працює в одному з методів розмовної психотерапії) не бачать. Тому від психотерапевтом сахаються так само, як і від психіатрів.

Можливо, комусь здадуться проблеми таких людей надуманими: «Корову б тобі завести, а краще дві і всі проблеми як рукою зніме». На жаль корови, (тобто важка праця) мало допомагають у реальному житті, швидше знижують рівень норми, то точно не підвищують якість життя.

Коли почуття стають нестерпними і втрачати клієнту нічого – тільки тоді він перестає займатися вислуховуванням порад від оточуючих і читанням літератури, що сама допомагає, і звертається до фахівця. 

Терапія та турбулентність під час польоту

Зазвичай, на першій сесії клієнти переживають ефект відкритого чайника. Коли чайник вже довго стоїть на вогні із закритою кришкою і тут її розкрили – потоком виривається пара та тиск відчутно спадає. Так само відбувається, коли клієнт клієнт розповідає свої проблеми психотерапевту.

Але загалом розповіді про себе не завжди райдужні і деяким клієнтам даються насилу. Ділитись почуттями та думками з чужою по суті людиною це не легка справа, адже при цьому треба бути відвертою. Тобто визнаватись у мало приємних речах – у своїх власних недоліках. Тяжко визнавати свою не ідеальність.

Іноді вже пристосована до колишнього способу життя та думок психіка починає бунтувати: з'являються психосоматичні симптоми, незрозумілі болі в животі, голові або ще де-небудь, звалюються раптові застуди і що завгодно ще, аби не ходити на психотерапію.

>

У всіх, звичайно, це буває по-різному. Хтось проходить психотерапію порівняно легко та весело, у кого – прогрес іде вкрай важко.  Головне, щоб було відчуття руху вперед, якась позитивна динаміка. Поступово наростатиме відчуття себе більш усвідомленим, реальнішим і живішим.

Набуття опори під ногами та світла в кінці тунелю.

У міру роботи над собою ви знайдете відчуття цілісності, інструменти, які допомагають вирішувати типові проблеми, нове мислення та нову поведінку. Непомітним чином у вас наростають психологічні м'язи і одного разу те, що було важко – тепер легко. З'являється своє життя, мрії та проекти, вже не цікаво жити чужим життям, з'являється своє цікаве. Ви здорові, і психотерапія вже не потрібна.

Якщо ви вирішите розпочати психотерапію  - Радий допомогти вам як психотерапевт онлайн або очно в Києві. Для запису на консультації натисніть кнопку нижче.

Дійте, і у вас все вийде!