Звичайно психотерапевтичні відносини розвиваються у різних людей із різною швидкістю. Хтось довіряється і розкривається одразу, комусь на це потрібно витратити багато часу. Це непогано, просто ми всі різні.

Зрештою в будь-яких хороших психотерапевтичних відносинах психотерапевт стає тією людиною якій вам легко довіряти, ви відчуваєте дружню підтримку і турботу з його боку. Адже він щиро цікавиться вашим життям, ставить глибокі питання, підтримує вас.

Чи можна впасти у залежність від таких відносин?

На відміну від звичайних відносин психотерапевтичні рано чи пізно закінчуються. Завдання психотерапевта говорити з клієнтом про те, що ці відносини мають тимчасовий характер.

Звичайно іноді клієнтам буває складно витримувати цілий тиждень без участі і підтримки психотерапевта і іноді виникає страх того, що можна таким чином «почати збільшувати дозу» до моменту, коли хочеться зустрічей щодня або побоювання, що якісь інсайти будуть забуті та втрачені за тиждень.

У кризові моменти (які потрібно обговорювати додатково) нормально зробити короткий дзвінок, написати, щоб психотерапевт підтримав вас. Тільки важливо, щоб це справді був кризовий момент, коли підтримка критична.

Бажання ділитися подробицями кожного дня може стати пасткою – спілкування з психотерапевтом може виявитися заміною будь-яких інших контактів з людьми.

Мета ж психотерапії саме в тому, щоб ви вчилися спиратися на себе і виходили «в люди», знаходячи все сильніші соціальні навички.

Щоб не впасти в залежність від психотерапії-сприймайте психотерапевта - не як гуру, або чарівника, а як інструмент для роботи над собою. Але відповідальність за цю роботу несете ви. Щоб не боятися забути поділитися важливим – можна почати вести щоденник, а коли виникають кризові моменти – запитати себе – що я можу зробити в цій ситуації сам? Як зазвичай люди справляються у таких ситуаціях? Чи знаю я когось, хто може бути для мене прикладом успішної поведінки в подібній ситуації?

Таке ставлення до психотерапії прокачує вашу дорослу позицію та здатність до подолання криз тоді, коли психотерапія вже закінчиться.

Найбільша радість психотерапевта – коли клієнт опанував навички самодопомоги та методи настільки що здатний сам справлятися з труднощами, що виникають.

Звичайно не можна закрити всі запити клієнта відразу ж.

Можливо після закінчення терапії виникне новий запит, вже на новому рівні, і ви знову можете звернутися до психотерапевта за підтримкою. Таким чином, стосунки з психотерапевтом можуть тривати все життя, як сімейним лікарем до якого ви звертаєтеся раз на рік або в кілька років за потребою з метою профілактики або «поточного ремонту».

«Шлях за тисячу миль починається з першого кроку» - говорить китайське прислів'я. Важливо розуміти, що саме ви той, хто робить ці кроки до себе, ні психотерапевт ніякого іншого фахівця за вас їх не зробить. Він може йти поруч, але ви вибираєте дорогу і кроки – це ваша відповідальність.

Якщо є таке розуміння психотерапії, то навряд чи у вас буде залежність від таких психотерапевтичних відносин.

Якщо ви зважилися діяти - буду радий вас супроводжувати в цій подорожі - як психотерапевт онлайн  або під час очних зустрічей у Києві. Для запису на консультацію натисніть кнопку нижче.

Дійте і у вас все вийде!